Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р., який став найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених.
Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. Головною причиною голодомору була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже харчів у ці роки не бракувало. Проте держава конфісковувала у селян більшу їх частину, ігноруючи заклики і попередження українських представників з міст. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, ніж штучний.До цієї трагічної дати по всій Україні проходять меморіальні заходи. Наша школа теж не лишилась осторонь і приєдналась до вшанування пам’яті тих, хто загинув через голод. З метою вшанування пам’яті жертв голодомору та виховання у здобувачів освіти ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження державних традицій в нашому освітньому закладі було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. У шкільній бібліотеці організована виставка фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…», яку відвідали здобувачі освіти школи. В класах пройшла година пам’яті і скорботи «Голодомор – біль душі і пам’ять серця». Діти читали вірші, спогади очевидців тієї страшної трагедії, переглянули відеоролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!». Ця виховна година запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові і русі її учасників.
Учителями школи було проведено історичні
уроки Пам’яті. Документальні фільми, факти, твори українських письменників та
поетів вплелися у канву уроків-реквіємів «Хронометр незабутнього», торкнулися
душі кожного. Здобувачі освіти та педагоги школи вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих,
хто став жертвою Голодоморів в Україні, вшанували і тих, хто за окраєць хліба
не доносив на брата, не відривав окраєць хліба від голодних дитячих ротів, не
торгував святинею… Мовчазним висновком, що ятрив душі і пломенів у очах
учасників історичних уроків яскріло: «Хай не повторяться ніколи жахіття
Голодоморів!». Також
уасники заходу наголосили на тому, що хліб потрібно шанувати, адже колоски
пшениці вважаються символом життя і перемоги над голодом. Члени
шкільного парламенту дітей разом із педагогом-організатором створили
інформаційний стенд-композицію «Людської пам’яті мости…» Того ж дня здобувачі освіти школи долучились до акції «Незабудки
пам’яті». Діти робили маленькі квіти незабудки, які прикріплювали власноруч до «Панно пам’яті» – території України. Синьо - жовта
квітка нагадує нам і нашим дітям, що ми не маємо права забути мільйонів жертв
Голодомору, жертв, які загинули на територіїї України
1932 – 1933 років штучно створеною голодною смертю.
Немає коментарів:
Дописати коментар