Адаптація учнів 1 класу до освітнього процесу (виступ на педагогічній раді)

 

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з ровесниками й дорослими, новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової).Тобто в житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим.

У першокласника має сформуватися усвідомлення свого нового статусу – школяра, учня. Діти люблять гратися і не люблять навчатися. В них потрібно сформувати потребу вчитися, а відтак – працювати. Привчити дитину до думки, що роботи можна уникнути, що все можна робити будь-як, без зусиль – означає нівечити її характер. Період входження дитини в шкільне життя називається періодом соціально – психологічної адаптації дитини до нових умов. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває від 2 тижнів до 2 –3 місяців (залежно від рівня їхньої готовності до школи, психо – фізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

У цей період до дитини висуваються нові запити, у неї з’являються нові: обов’язки, друзі, стосунки з дорослими, що потребує від дитини певних моральних зусиль і досвіду.

Основні ознаки адаптації дитини:

 - перебування в спокійному, врівноваженому стані;

 - активність і рухливість на перервах;

 - виявлення інтересу до нових людей, дорослих, дітей;

 - стриманість, уважність на уроках; 

 - зацікавленість у огляді інтер’єру класу, школи, приміщень;

 - орієнтація у приміщенні школи, демонстрація  батькам своєї обізнаності вже через тиждень;

 - розуміння і готовність виконувати вимоги вчителя, не чекаючи його заохочення;

 - позитивне оцінювання дитиною дій та результатів власних зусиль;

 - адекватне сприймання негативної оцінки дорослого;

 - ініціативний характер спілкування в період навчальної діяльності;

 - активність на уроках;

 - комунікативність у спілкуванні з учнями не лише свого класу;

 - успішне опанування навчального матеріалу.

При вступі 6-річної дитини в школу форми життєдіяльності, які склались в дошкільному віці, закономірно уступають місце новим, більш досконалим. Проте, багато шестилітніх дітей попадають в цей час в складну ситуацію: з одного боку, для них ще не втратила актуальності ігрова діяльність, з іншого боку, соціальна ситуація висуває нові вимоги, ставить дітей перед необхідністю оволодіння формами навчальної діяльності. В цьому випадку навчальна діяльність починає здійснюватись як зовнішня по відношенню до внутрішньої мотивації і особистісних характеристик життєдіяльності дитини. Шкільне життя сприймається такими дітьми насамперед з формального, а не зі змістовного боку. А це, в свою чергу, утруднює процес адаптації.

    Тому на початковому етапі навчання великого значення набуває створення для таких дітей особливих умов, які б органічно поєднували ігровий і навчальний етапи життєдіяльності. За формою ця діяльність є ігровою, знайомою і привабливою для дитини, а за спрямованістю має навчальний характер. Ця робота сприятиме якнайшвидшій адаптації першокласників до навчально-виховного процесу, його вимог і особливостей. Ця робота повинна проводитися  у перший місяць навчання дітей  в школі в рамках звичайного навчального процесу. У цей період учитель особливо повинен старатися продемонструвати дитині повагу, увагу, піклування і схвалення . Це підвищуватиме у дітей  почуття самоцінності, вестиме до формування позитивної самооцінки. Адже домінування позитивних уявлень про себе породжує бажання позитивно змінювати ситуацію: „Я ще цього не знаю, але навчусь”.

 

Ранкова зустріч як прийом адаптації першокласника до навчальної діяльності

 

З метою адаптації першокласника до шкільного життя щодня зранку доцільно до початку навчання проводити ранкові зустрічі.

Ранкова зустріч – це спроба об’єднати академічний та соціальний аспекти навчання таким чином, щоб допомагати учням і вчителям бути доброзичливішими, відповідальнішими один перед одним.

Ранкові  зустрічі допомагають:

- створювати позитивний настрій, атмосферу сприятливого психологічного клімату для кожної дитини і для всього колективу, що є важливим подальшої навчальної діяльності протягом дня;

- створювати чутливу, відповідальну та товариську атмосферу дня;

- визнавати, що внесок кожної людини у спільній роботі є важливим;

- забезпечувати можливості участі кожного й усіх у вирішенні будь-яких завдань;

- навчити дітей піклуватися про себе та про інших;

- встановлювати розклад дня, що дає можливість дитині бути повноправним учасником навчальної діяльності;

- призвичаювати до важливих навчальних умінь, зокрема, слухати, говорити, виділяти інформацію, вирішувати проблеми, дотримуватися вказівок, приймати рішення, читати, писати.

Ранкова зустріч відбувається у класній кімнаті на килимі, кожен займає для себе зручне положення, що сприяє більш вільному, відкритому спілкуванню. Розміщуються всі колом, що дає змогу бачити всіх, спілкуватися «очі в очі» і водночас об’єднує групу.         Варто зазначити, що вчитель розміщується поруч з учнями на килимі, щоб не відокремлюватись від колективу, не домінувати у спілкуванні.

Ранкова зустріч складається з таких компонентів:

1. Привітання (компліменти, усмішки, веселинки).

2. Робота з календарем природи.

3. Обмін новинами, думками, мовні та інтелектуальні ігри.

4. Планування робочого дня.

Зміст ранкових зустрічей змінюється залежно від віку дітей, теми, яка вивчається, сьогоденних подій і ситуацій, які можуть раптово виникати, мети і завдань учителя, потреб та інтересів  дітей, творчого бачення вчителя.

Цікавою і корисною є робота з календарем природи. Вона дає можливість спостерігати за природою, змінами, які відбуваються в ній.

Багатоваріантним і значущим є етап обміну новинами та думками. Його складовими є спілкування, гра та навчання. Діти діляться новинами з класом, розповідають про свою сім’ю, про свої пригоди за межами школи, цікаві події, про свої радощі, успіхи та проблеми. Вони чекають на пораду, підтримку чи похвалу з боку однолітків.

Це передбачає можливості для кожного учня відчути зацікавлене ставлення до себе, лагідне, привітне заохочення, увагу і повагу, розуміння успіхів і невдалих вчинків, забезпечує психологічно повноцінні умови для його особистого зростання.

Гра приносить дитині радість і водночас сприяє формуванню дружного колективу. В будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Захопившись грою, діти не помічають, що пізнають нове, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, доповнюють свою уяву, розвивають фантазію.

Найчастіше вчителі використовують мовні, дидактичні та інтелектуальні ігри (шаради, ребуси ,кросворди).

Завершальною частиною ранкової зустрічі є планування робочого дня. Разом з дітьми складається план дня, визначаються важливі завдання сьогоднішнього дня і результат, якого учні мають досягти.

Тривалість проведення зустрічі може бути різною: від 7 до 15 хв.

Під час проведення зустрічі більше часу витрачається на роботу з календарем та обміном інформацією. Всі діти бажають висловити свою думку, повідомити щось важливе для них. Діти 6-7 років активніші, але мовлення розвинене гірше, тому робота вчителя спрямована на розвиток мовлення.        

Спроби продовжити час проведення ранкової зустрічі до 25 – 30 хв виявились невдалими, оскільки розсіюється увага учнів, зменшується або зникає інтерес до теми, діти стомлюються.

Дуже важливим у проведенні ранкової зустрічі є:

- атмосфера довіри; почуття приналежності до колективу;

- залучення всіх до прийняття рішень;

- доброта та заохочення з боку однолітків;

- справедливість та рівноправність у співробітництві;

- щирість та неупередженість позиції вчителя;

- чіткість очікувань стосовно результатів навчання.

Можна визначити такі функції ранкових зустрічей:

1. Психологічні – допомагають створити сприятливу психологічну атмосферу, позитивний настрій кожному учню і колективу в    

цілому зняти стреси, почуття невпевненості, налаштувати на подальшу роботу.

2. Соціальні – забезпечують соціалізацію дитини, сприяють виробленню соціальних функцій і ролей, які є важливими сьогодні та будуть необхідними дитині в майбутньому, вводять дитину в різні види діяльності, дають змогу «приміряти» безліч ролей, взаємодіяти з іншими, вибирати, бути вибраним, відповідати за свої вчинки.

3. Комунікативні – навчають співробітництва, довіряти людям та піклуватись про інших, формулювати та висловлювати думки, прислухатись до думок інших, поважати інших.

4. Пізнавальні – розвивають та збагачують інтелект дитини, логічне мислення, увагу, уяву, пам’ять, розширюють коло інтересів, задовольняють потреби школярів у здобутті нової інформації.

5. Навчальні – сприяють закріпленню вивченого матеріалу з математики, мови, природознавства у невимушених умовах.

6. Мовленнєві – розвивають монологічне та діалогічне мовлення дитини, вчать формулювати та висловлювати думки.

Вся система ранкових зустрічей докорінно змінює установку дітей на навчання як на цікавий процес самостійного здобуття знань; сприяє усвідомленню дітьми класу як єдиногоколективу, де кожний – яскрава особистість, де кожного люблять і поважають, вміють цінувати, де дисципліна стає не результатом покарань, а усвідомленням того, що свобода дій потребує відповідальності за них, потребує шани до всіх, хто оточує дитину.

 

З досвіду роботи

 

Ранкова зустріч

Тема: Вітання в колі друзів.

Діти беруться за руки, утворюючи коло разом з учителем, промовляють слова:

         Зараз ми візьмемося за руки --

         Веселіше стане всім.

         Бо у класі усі друзі.

         Сяють усмішки у всіх.

 Привітання вчителя:

– Доброго ранку, друзі! Приємно бачити, що ви всі усміхаєтесь один одному і приносите до класу радість. Я також рада вітати вас у нашому затишному класі.

Пропоную дітям:

1. Сісти, як кому зручно.

2. Розповісти про свій настрій.

3. Спонукаю дітей задуматись над тим, що може поліпшити настрій.

 Розповідь учителя.

– Створити нам усім гарний настрій допоможуть компліменти. А також добрі, лагідні слова.

Пропоную дітям:

1. Обмінятися компліментами.

Вчитель підсумовує сказане дітьми, що всі ці слова сприяють поліпшенню настрою.

Потім пов’язує гарний настрій з гарною погодою надворі.

Спонукає дітей висловити свої враження про погоду. А щоб погода залишалась такою самою, дітям пропонується гра «Заклик погоди».

 Гра «Заклик погоди»

За вікном осінь – чарівниця.

З дерев опадають золоті листочки (клацання пальцями).

І весело-весело кружляють над землею, утворюючи казковий танок

(плескання в долоні).

Листочки танцюють осінній вальс (плескання по колінах).

Вітерець розгойдує гілочки на деревах(піднімають руки вгору, нахиляючи їх то в одну, то в іншу сторону).

Віє прохолодою (потирають руки).

 Щоб дитина дійсно поважала і сприймала вчителя, він повинен усім серцем любити її, частіше усміхатися, не бути похмурим, жити повнокровним життям і, відтак, створювати свій імідж. Педагогові мають бути притаманні всі найкращі риси, що є в людині.

У вчительській роботі головне – самовизначення і розвиток дитини.Потрібно допомогти кожному знайти своє місце в шкільному товаристві, відчути себе особистістю. Є про що думати вчителеві. Повсякденні турботи і проблеми не мають закривати те головне, заради чого повільно чи швидко, але завжди без зупинок, рухається наймолодша у всесвіті планета на ймення Школа.