Мета: виховати повагу до батька, матері, родинних
традицій, розуміння необхідності знання і використання національних надбань
українського народу, пов’язаних із родиною; розширити уявлення учнів про родину;
викликати бажання дізнатися коріння свого роду, примножувати його славу.
Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати бережне і шанобливе ставлення до
усіх членів родини.
Розкрити перед учнями чарівний світ
захоплень їх друзів-однокласників та батьків. Продовжувати виявляти творчі
здібності учнів та розвивати їх. Сприяти спілкуванню між дітьми та батьками.
Допомогти батькам краще розуміти почуття та інтереси їх дітей. Викликати
позитивні емоції, виховувати повагу до праці вчителя та школи загалом.
Виховувати терпимість та повагу до інтересів інших.
Обладнання: святково
прикрашений вхід школи, учасники одягнені в українські костюми; у коридорах розміщено виставку родинних
ремесел та родинних дерев.
Хід свята
Звучать позивні.
Тихо лунає пісня «Родина».
Вед.1. Доброго дня, шановна шкільна
родино! Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо сьогоднішня зустріч − це ще
одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання.
2. Щасливі
ми, що народились й живемо на такій багатій, квітучій й щедрій землі! Тут жили
наші батьки, діди, тут корінь роду українського.
1. Кожному
відомо, що серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць
займає родина, сім’я. Сім’я − святиня людського духу, благородних людських
почуттів. «Від родини йде життя людини».
2. Наш земляк, відомий український
педагог, справжній знавець дитячих душ Василь Олександрович Сухомлинський
колись дуже мудро сказав: «Справжньою школою виховання щедрості, душевності і
чуйності є сім'я: ставлення до матері, батька, дідуся, бабусі, братів, сестер є
випробуванням людяності. Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна
річка нашої держави».
2. Тому й зібралися ми сьогодні, напередодні
101 річниці від дня народження відомого земляка, щоб зачерпнути водиці із джерела роду нашого,
звернутися до народної мудрості, вчитися по ній шанувати батьків своїх, що
життя нам подарували, і рідну землю, до якої приросли корінням.
1. «Родина», «Рід», які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
2. Бо всі ми з вами ніжні гілочки,
На дереві, що вже стоїть віки,
1. Це дерево − наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід твій і дід.
2. Кожен рід − це велике дерево, на якому швидко
ростуть, міцніють молоді гілочки, які живляться соками великої гілки − сім’ї.
Як міцно гілка зростається з стовбуром, що її не відламати, так і родина,
ніколи не ослабне, поки будуть передаватися з покоління в покоління звичаї,
обради, свята, пісні, казки прислів’я, родинні реліквії, обереги.
1. В
Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить
свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і
добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.
Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава
починається з родини. А родина до родини – народ.
2.
Наш український народ завжди намагався виховувати своїх дітей працьовитими,
добрими, щедрими, веселими, а всі перешкоди, що трапляються в житті, долати з посмішкою.
1.
Тож зараз запрошуємо наших найменших школяриків та їх батьків, які подарують
вам пісню «Не давайте суму жити»
(Виступ учнів та
батьків 1 класу. Пісня «Не давайте суму жити»)
1. Як
ти вважаєш, чи є у нашої прекрасної української природа погана погода?
2. Ну,
це як поглянути. Якщо у дощову погоду закутатися у теплу ковдру і в родинному
колі переглядати сімейні фотографії за філіжанкою кави, то погода чудова!
1. І
якщо у нашому сімейному колі ми сьогодні зібралися на свято, то ніякі примхи
погоди нам не завадять! Адже можна взяти парасольки і затанцювати під дощиком,
як це роблять учні 2-А класу разом із класним керівником та батьками. Тож
вітайте маленьких школярів із танцем «Парасольки»
(Виступ учнів та
батьків 2-А класу. Танець «Парасольки»)
2. Наша
дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця,
від батьківського порогу. Через усе життя ми несемо в душі першу стежину
дитинства, яка озивається в нашій пам’яті дзвоном чистих криниць, теплими та
студеними росами, скрипом хвіртки, хатнім порогом, річкою, ставком, городом,
обсадженими вербами.
1. Українці
дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, народні звичаї та традиції.
Із давніх часів повелося в українців так, що вони дуже поважають матір та
батька, які дали їм життя. Адже батьки – це найрідніші, найдорожчі люди у житті
кожної людини. Тож зараз учні 2-Б класу своєю дружною класною родиною подарують
вам пісню «Тато і мама»
(Виступ учнів та
батьків 2-Б класу. Пісня «Тато і мама»)
1. Жодне
свято в наших українських родинах не
проходить без запальних танців, чи то народних, чи сучасних. Танок – це одна із
форм вираження своїх емоцій, почуттів, а українці завжди були завзятими до творчості та прищеплювали до неї любов своїм
дітям.
2. І в нашій шкільні родині є завзяті танцівники.
Це учні 3-А класу, їх класний керівник та батьки. Тож запрошуємо їх на нашу
сцену.
( Виступ учнів 3-А
класу. Танок із помпонами «Така -та»)
1. Усі
стежки-дороги, пройдені у житті, перетинаються з першою стежиною. А на ній –
одвічний голос материнської душі і батьківського серця.
2. Сім’я,
родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з
тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона
народилася і зросла. Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки із своїм
корінням.
1.
Змалечку українці
привчають своїх дітей поважати старших, батька, матір, зберігати родинні
традиції, любити Батьківщину. Тому учні 3-Б класу дарують усі присутнім пісню
про рідну землю, отчий край, неповторну мальовничу нашу Україну .
( Виступ учнів 3-Б
класу. Пісня)
2.
Глибоке коріння — високе гілля... Всі ми –
це пишна крона міцного дерева. Усі
братики і сестрички, друзі, однокласники, знайомі, одне покоління — усі ми — це
і є те високе гілля, майбутнє кожного роду, всієї України. Наша шкільна родина
– це єдине ціле, що тримається на взаєморозумінні, взаємопідтримці та дружбі.
Вірні друзі нас окриляють, допомагають
та підтримують, без них наше життя було б не таким яскравим. Тому наступні
учасники нашого свята – учні 4-А класу - свій виступ присвячують саме вірним
друзям. Зустрічайте бурхливими оплесками юних артистів.
(Виступ
учнів 4-А класу. Пісня «Вірні друзі»)
1. Як
ти гадаєш, що може нас розрадити та підняти настрій у тяжкі моменти життя?
2. На
мою думку, це дотепний гумор та щира посмішка!
1. Звичайно!
А що українці вміють жартувати, то це ще доведено з глибокої давнини.
2. Та
що там згадувати, що було колись, ви подивіться, як жартують сучасні учні!
Зараз до вашої уваги учні 4-Б класу пропонують веселі гуморески та усмішки зі
шкільного життя!
(Виступ учнів 4-Б
класу. Гуморески про шкільне життя)
1.
Хтось із мудреців
сказав: «Сім’я починається з дітей». А діти зростатимуть щасливими у щасливій родині, де панують
злагода, добро, любов, де батьки і діти разом дружно
працюють і відпочивають.
2.
Тож намагайтеся
все робити злагоджено, дружно та прислухатися один до одного, нехай дитинство
наших дітей буде щасливим.
1.
Тому зараз
дружна родина 5 класу дарує вам танок «Дитинство чарівне»
1.
Кожен народ, кожне
плем’я, кожна людина має якісь свої святині. Велика святиня кожної людини − це
перш за все − пошана до батьків. Приказка говорить, що мати тримає хату за три
кути, а батько за один. На цьому стоїть
кожна українська родина.
2.
І немає нічого кращого, коли всі збираються за
одним столом, згадують своє минуле, традиції роду та співають щирі українські
пісні. Тож і зараз дружня родина 6-А класу дарує вам пісню «За столом збирається родина»
(Виступ учнів 6-А класу. Пісня «За столом збирається
родина»)
1.
Прекрасно, коли в
сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність,
теплота, затишок. Через сім’ю діти сподобляються дорослим, копіюють їх,
орієнтуються на їх поведінку. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго
дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».
2.
Для всіх батьків
найдорожчі у цьому житті є діти . «Діти – квіти» кажуть в народі. А квіти
потребують піклування, любові. Тому без батьківської любові, підтримки, ласки,
тепла щасливе дитинство неможливе. Нехай маленькі дитячі долоньки будуть завжди
зігріті батьківським теплом та любов'ю.
1.
Тож зустрічайте дружню родину 6-Б класу, яка
дарує вам пісню «Малесенькі долоньки».
(Виступ учнів
6-Б класу. Пісня «Малесенькі долоньки»)
1.
У світі всі знають,
що українці – народ миролюбивий. І хоч зараз наша країна переживає не найкращі
часи, та ми віримо, що мир прийде в Україну, і під блакитним небом будуть
колоситися жита та зростати діти на радість свої батькам.
2.
А ми зробимо все,
щоб наша країна процвітала, і щоб кожен українець був гордий тим, що його
зростила українська земля.
1.
І зараз ми
запрошуємо на нашу сцену родину 7 класу, які презентують усім присутнім танець «Буде мир над Україною».
(Виступ учнів
7 класу. Танок «Буде мир над Україною»)
1. Батьківщина – це країна, де ти народився і є її громадянином. Батько,
мати, діти – це сім’я, родина. Сестри і брати, бабусі і дідусі, мамині і татові
– це рідня родини. Родина до родини – це народ. Як струмочки зливаються в одну
річку, так і родини зливаються в могутній народ.
2. Наша
шкільна родина – це частинка нашої прекрасної України, частинка незламного,
гордого, працьовитого українського народу. І кожен з нас – це Україна!
1. Тож зараз свої музичні вітання вам дарує шкільна родина 8 класу. До вашої
уваги пісня «Україна – це я! Україна – це ти!»
(Виступ учнів 8 класу. Пісня «Україна – це я! Україна – це ти!»)
1. З прадавніх віків українці люблять свою рідну землю, в якій лежить
набагато більше їх родичів, ніж зараз живе на цій святій землі. Вони полягли за
її волю і незалежність, за її самобутність і розквіт, за свою родину, за дітей
і їхнє майбутнє
2. Тому ми — молоде покоління, яке прийшло на цю землю жити сьогодні,
повинні бути гідними нащадками наших предків, мусимо знати, берегти і
примножувати все те, що заробили важкою працею, здобули у нелегкій боротьбі
наші пращури. Це ті надзвичайно цікаві та багаті традиції, звичаї, які склалися
за віки, і самобутню культуру та побут України, і нашу рідну українську мову, і
волю та незалежність нашого народу.
1. І зараз для вас свою
пісню «Ми – за волю, ми – за мир» дарує дружна родина 9 класу.
(Виступ учнів 9 класу. Пісня «Ми – за волю, ми – за мир»)
1. Дуже часто ми задумуємося над тим, яке то щастя, що є на світі батьківська
оселя, де нас люблять, завжди так чекають. У кожній родині означений свій
спосіб життя, звичаї, сімейні традиції. Є вони і в родинах, які у нас в гостях.
2. А в класній родині 10 класу склалася добра традиція згуртовуватися у танці.
Тож зараз 10-класники пропонують усім
учасникам свята танок, який вони присвячують своєї рідній Україні.
(Виступ учнів 10 класу. Танець)
1. Сім’я, родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості
пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею,
де вона народилася і зросла. Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки із
своїм корінням. Ніколи не перерветься зв’язок батьків і дітей.
2. І, мабуть, найтісніший зв’язок зі своєю родиною будуть відчувати наші
випускники, які вже так скоро вилетять із батьківського гнізда і почнуть
самостійне життя.
1. Тож зараз ми запрошуємо на цю сцену
найстарших учнів – учнів 11 класу. Зустрічайте їх бурхливими оплесками!
(Виступ учнів 11 класу)
1. Дорога наша шкільна родино! Перед нами всіма стоїть велике завдання —
зберегти все те, що здобули наші предки, примножити славу України, зробити нашу
державу квітучою, могутньою, славною, щоб виконати заповітну і високу мрію
минулих поколінь нашого народу. І ми це можемо, адже живемо в чарівний час
розквіту науки і техніки. А ще в нашому серці живе вічна мрія, велика любов,
щира повага до всього того, що створено нашими працьовитими мрійниками, нашими
дорогими предками.
2.
Сьогодні ми ще діти, вчимось у школі,
здобуваємо знання, вивчаємо історію свого народу, заглиблюємося у далеке і не
дуже далеке минуле, щоб краще пізнати світ, рідний край, свій народ. Нам цікаво
все на світі, адже ми пізнаємо цей світ, свій рід, стосунки і взаємини у суспільстві,
у родині, переймаємося всіма подіями, які відбулися або відбуваються сьогодні.
Наше серце сповнюється добрими почуттями, любов’ю до свого роду, до рідного
українського народу, до нашої Вітчизни.
1. І це чудово, адже не може дитина
рости байдужою до світу, бо у ній — гаряче, чисте та добре серце українця. А
українці з прадавніх часів були чистими душею і добрими, працьовитими і
волелюбними, люблячими і щирими людьми. Тому і ви зростете саме такими:
добрими, волелюбними, світлими, працьовитими, люблячими, щирими, чесними
людьми. Це ваш обов’язок — вирости саме такими, бо ви ж спадкоємці свого роду.
2. Щиро дякую всім за
те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім − дорослим і дітям −
завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Цінувати їх, бо життя їхнє не
вічне, щоб не довелося потім картати себе за те, що не сказав, чи не зробив.
Тож бережіть батьків, діти, будьте їх надією і опорою. Бажаю вам усім любові
від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.
Немає коментарів:
Дописати коментар