Завдання:
1. Формування соціальних компетентностей: уміння
працювати в команді; розвивати комунікативні навички;здатність приймати власні
рішення; розвивати культуру міжособистісних стосунків).
2. Сприяння розвитку життєвих компетентностей: здатність
ефективно розв’язувати проблеми, що виникають у реальних життєвих ситуаціях,
уміння діяти адекватно вимогам соціуму, навчає жити в складних умовах, що
постійно змінюються.
Школа – маленька держава, «Шкільне містечко», законодавчим і
виконавчим органом якої є парламент.
Девіз парламенту: «Самі вирішили, самі зробили, самі
відповідаємо»
Структура учнівського самоврядування:
· делегати
від учнівських колективів,
· голова
парламенту,
· заступник
голови,
· комісії
шкільного парламенту ( на чолі кожної комісії — голова та його
заступник, обрані з числа членів комісії. За кожною комісією закріплений
координатор з числа учителів)
Шкільний парламент має своє
положення, в якому відображені права та обов’язки учнівського самоврядування,
визначені основні напрямки роботи учнівської молоді.
Найвищим органом шкільного
парламенту є сесія, яка проводиться двічі на рік.
Учнівське самоврядування − це педагогічна технологія, яка
сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин
виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності,
самоорганізації та самодостатності особистості.
До структури учнівського самоврядування входять:
- організації, органи,
- особисте управління (лідерство),
- тимчасові (ситуативні) управлінські структури.
До пріоритетних напрямів діяльності органів самоврядування
слід віднести:
1. Навчальну роботу,
виховну роботу (зокрема нетрадиційні форми проведення спільних справ, дозвілля;
спортивно-туристичні і пошуково-краєзнавчі заходи − збирання оповідань, казок,
оформлення альбома, вивчення традицій та історії своєї сім’ї; правове виховання
тощо);
2.
інформаційно-методичну роботу, зокрема участь у роботі районних, міських
зльотах шкільних об’єднань.
Які функції учнівського самоврядування?
Соціалізуюча:
· симулювання
інтересу до навчання, трудової і суспільно корисної діяльності;
· створення
оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних
навичок;
· створення
умов для самореалізації особистості;
· вільний
розвиток учнів;
· свідомий
вибір соціальних цінностей.
Допоміжна організаційно-практична:
· регулювання
взаємин всередині загальноосвітнього закладу.
Компенсаційна:
·
самодіяльність і самоорганізація у різних видах діяльності за
неможливості задовольнити потреби учнів.
Інноваційна:
· внесення
позитивних змін у організаційно-управлінську структуру навчального закладу;
· розширення
діапазону учнівського самоврядування.
Які основні передумови розвитку учнівського самоврядування?
1. Зацікавленість у розвитку самоврядування педагогічного
колективу та більшості учнів.
2. Чіткий розподіл обов’язків між тими, хто здійснює
керівництво органами самоврядування.
3. Оптимальна структура з урахуванням специфіки навчального
закладу.
4. Чітка система роботи в масштабах школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар