10 травня 2020 року - День матері

    Травень – місяць, багатий на свята, це найпишніша та найпрекрасніша пора весни. І одне з травневих свят в Україні називається просто, але стосується кожного з нас. Кожної людини, яка живе та ходить по землі. День Матері відзначається в нашій країні у другу неділю травня.
  

     Історія свята така: у 1908 р. молода американка Анна Джервіс із Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно пішла з життя. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом – у 1910 р. штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей. Після Першої світової війни День матері почали відзначати у Швеції, Норвегії Чехословацькій республіці та інших країнах. Якщо ж ми зануримося ще глибше в історію, то побачимо, що насправді матерів вшановують із сивої давнини. Наприклад, у Стародавній Греції святкували День вшанування матері усіх богів – Реї. А от у Стародавньому Римі вшановували богиню Кібелу, заступницю матерів. У них свято тривало 3 дні у березні.

     Безумовно, День матері – одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

 Мати – найрідніша людина. Ії голос, яким би він не був, мелодійний чи ні, все одно наймилозвучніший. Теплі руки матері – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, колискова, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла. Мати – це та, хто дала життя, дала можливість з’явитися на цей світ, побачити сонце та небо, пробігтись зеленою травицею, проявити себе у цьому світі. Навіть, коли мама багато чого забороняла робити, життя, яке вона дала, дає можливість проявляти себе, творити у нашому світі, нести у нього свій труд, тепло своєї душі.

     Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

     День матері – це найкраща можливість нагадати мамі, як сильно ми любимо і цінуємо її. Це свято з кожним новим роком стає все більш популярним, і це не дивно, оскільки мама, споконвіку, була найріднішою і найдорожчою людиною для кожного. Незважаючи на те, що існує це свято не так давно, воно вже було схвалено і підтримано мільйонами українців. Протягом цих кількох років, День матері в Україні став чудовим приводом для того, щоб приїхати до мами, або зателефонувати їй, та сказати «спасибі» за її самовідданість, любов і підтримку.

      Існують традиції святкування даного свята в Україні. У нашій державі, цього дня, матінкам прийнято дарувати квіти і цукерки, але все ж кращий з усіх подарунків – це подарунок, зроблений своїми руками. Також, це чудова можливість провести день у сімейному колі: щось приготувати, відправитися на пікнік або зіграти в різні спортивні ігри. В Україні мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є рідною для всіх нас. Хоча в Україні свято День матері офіційно святкують лише кілька десятків років, вшановують матір в нашій країні набагато довше. До речі, варто також відзначити, що дане свято ще в часи Київської Русі і козаків теж відзначався, але як релігійний – місяць пречистої Діви Марії. Воно й не дивно, адже мама дає життя, продовжує наш рід. Звичайно, матерів треба поважати і любити, а також дякувати їм за безсонні ночі і нерви, які вони витрачають на своїх дітей.

   Крім України, це свято, відзначається також у всьому світі, причому традиції його змінюються залежно від країни.

    У цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!

В. Симоненко
Вклонися їй
…жінки – матері нашого народу 
                                       О. Довженко

Коли малим ти вперше ставна ноги – 
Яка ж то радість матері була! 
Від тихої колиски до порога 
Вона тебе за руку провела. 
Вона прибігла стомлена з роботи, 
І, може, сон їй очі замикав, 
А дома – новий клопіт і турботи, 
І довга низка непочатих справ. 
І ти не знав, що терпли в неї руки, 
Коли вона сідала до стола 
І, затаївши біль в душі і муку, 
Із батьком річ проникливу вела. 
Вона писала: «Добре нам живеться, 
Ти ж про одне, про перемогу дбай. 
Уже синок наш бігає й сміється... 
Скоріше окупантів добивай». 
Вона усе тоді робити вміла, 
Вона усе тоді робить могла, 
Вона усім нам щедро уділила 
І ласки, і сердечного тепла, 
Їй не шкодуй синівської любові, 
Її мозолі й зморшки – все шануй, 
Вклонися їй, скажи привітне слово 
І руки працьовиті поцілуй. 
Навчись її всім серцем поважати 
І берегти від злоби і наруг: 
Радянська жінка – трудівниця, мати, – 
Вона твій перший і надійний друг. 
Їй по плечу, здається, світ підняти, 
Їй справи по плечу – великі і малі, 
Бо це ж вона, вона народу мати, 
А значить – Мати правди на землі.