З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
У 2020 році православні християни відзначають свято Великодня — 19 квітня. Українські католики зустрічають свято на тиждень раніше, ніж православні — 12 квітня.
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
ДАТА СВЯТА
Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО
Воскресіння Ісуса Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
«СВЯТИЙ ПОЦІЛУНОК»
Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!".
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!".
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Багато десятиліть писанка залишається незмінним атрибутом християнських обрядів. Кожної весни вона збирає родину з писачками у руках та прикрашає великодні кошики українців.
Здавалося б таке маленьке яйце, але насправді воно несе в собі історію минулих поколінь, традиції, сакральний зміст та тепло рук автора. Писанка - яйце, розписане символами, що нанесені за допомогою воску та барвників. Вона є символом життя, сонця, краси, добра. Своєю історією яйце із сакральним змістом сягає дохристиянських часів. Тоді, людина була неподільною з природою, а яйце для неї було загадкою, адже з нього неживого народжувалось живе.
Шкарлупу писанок знаходили на розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому. І це незважаючи на те, що яйце швидко розкладається у землі. До археологічних знахідок належать і глиняні, керамічні, писанки на різних видах яєць (гусячих, страусиних).Про писанку створено безліч міфів та легенд. У Єгиптян, наприклад, яйце, яке було символом сонця, катав по небі сонячний бог Пта. В античній Греції і Римі були переконані, що світ виник із яйця птаха Фенікса. В Україні про писанку існують легенди релігійного змісту. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гріб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв зі свого гробу писанку і дав воякам. Відтоді і з'явився звичай писати писанки на Великдень. Процес написання писанки в Україні є цілим ритуалом. Писанкарка ретельно миє руки, молиться із думкою про людей, яким призначаються писанки, готує місце та матеріали для роботи, аж потім приступає до написання.
Як символи, так і фарба у писанках обирається не спроста. Кожен колір щось означає: зелений - символізує природу, прихід весни; червоний - любов, радість життя; жовтий, помаранчевий - тепло, сонце, зірки, місяць; білий - чистоту та світлість тощо.
Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні Україні писанку створюють у традиційних кольорах та наносять традиційні для регіону символи.
КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ
В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ
Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ
А от найбільшу паску спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
Перегляньте цікаві відео про Великдень, натиснувши на посилання:
https://www.youtube.com/watch?v=HLs7_8O09Owhttps://www.youtube.com/watch?v=WC4Um-XAJSA
https://www.youtube.com/watch?v=9-2R7P_9rEI
https://www.youtube.com/watch?v=meY_AmeKqbw
А переглянувши наступні відео, ви зможете самостійно намалювати та виготовити писанки
https://www.youtube.com/watch?v=13DqEFuR0Yc
https://www.youtube.com/watch?v=oiDRMqsxdFc
https://www.youtube.com/watch?v=B3tW1c5p7QY
https://www.youtube.com/watch?v=k6ivdNNvktQ
https://www.youtube.com/watch?v=I8TSFFnqLjw
Немає коментарів:
Дописати коментар