Основні передумови розвитку учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування − це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Які основні передумови розвитку

учнівського самоврядування?

1. Зацікавленість у розвитку самоврядування педагогічного колективу та більшості учнів.

2. Чіткий розподіл обов’язків між тими, хто здійснює керівництво органами самоврядування.

3. Оптимальна структура з урахуванням специфіки навчального закладу.

4. Чітка система роботи в масштабах школи.

 Важлива роль у розвитку учнівського самоврядування належить педагогу-організатору.

 Девізом роботи кожного педагога-організатора є п’ять слів індивідуального підходу до учня:

           Любити!

                         Розуміти!

                                          Приймати!

                                                             Співпереживати!

                                                                                         Допомагати!

        Сучасний педагог-організатор основну увагу в своїй діяльності  приділяє особистості учня, допомагає і підтримує учня у його саморозвитку, самовихованні, поєднує уміння учителя-предметника, соціального педагога, практичного психолога, наставника, старшого товариша, здатного увійти в референтне середовище школяра. 

        У своїй роботі педагог-організатор керується державними документами про школу, освіту, виховання, Положенням про посадові обов'язки педагога-органзітора, Статутом школи, інструкціями та наказами  органів освіти, директора школи, заступника директора з вихованої роботи.

        Функції (або призначення) педагога-організатора:

•      виховна (формування всебічно розвиненої особистості вихованця);
•      розвивальна (сприяння саморозвитку особистості кожного учня);
•      освітня (створення умов для формування компетенцій школяра);
•      організаторська (організація і здійснення позакласної та позашкільної роботи з учнями);
•      діагностична (визначення рівня вихованості окремих учнів і колективу класу);
•      соціальна (виявлення впливу різних соціальних чинників на формування учнів, нейтралізація небажаних впливів);
•      стимулююча (стимулювання ініціативи та самодіяль­ності учнів, учнівського самоврядування);
•      координаційна (узгодження спільних зусиль і вимог адміністрації, вчителів-предметників, батьків, громад­ськості, позашкільних закладів);
•      методична (надання допомоги активу учнів, батькам, представникам громадських організацій).

До діяльності педагога-організатора ставляться певні вимоги. Професіограма педагога-організатора містить такі характеристики, як професійно-педагогічну спрямованість, національну свідомість, громадянську активність, вимогливість до себе і до учнів, гуманізм, високу відповідальність, комунікабельність, тактовність та ін.

   Педагог-організатор має володіти глибокими психолого-педагогічними знаннями та уміннями (рефлективно-аналітичними, комунікативними, організаторськими, прогностичними, конструктивними, креативними тощо).

     У своїй діяльності педагог-організатор весь час працює  над створенням сприятливих умов для розвитку  творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у навчально-виховному процесі школи, реалізації культурнонаціонального, духовного і фізичного стану учнів, що є основою патріотичного, морально-естетичного та національного виховання учнів, а також складовою змістовного дозвілля.

    Найкраще середовище для  саморозвитку та саморелізації учнів - це шкільна дитячо-юнацька організація. Дитяча організація – прекрасне місце для задоволення природних потреб дитини в діяльності і спілкуванні. Але саме така дитяча організація, де дорослому відведена роль помічника, а не організація дітей, у якій дорослий вирішує, що для дитини добре, а  що ні. Дитина внутрішньо мудра й реалістична, якщо їй дати спокій, залишити без усяких навіювань з боку дорослих, створити певні сприятливі умови, допомогти, вона сама розвинеться настільки, наскільки вона здатна розвинутись. За цим принципом і слід будувати роботу дитячо-юнацьких організацій.

    В Олександріській ЗШ І-ІІІ ступенів №1 КЗ "Олександрівське НВО №1" функціонує дитяча учнівська організація  - "Планета Мрій". Керує організацією Голова дитячої організації, обраний громадою учнів  на засіданні Ради лідерів. Дитяча організація прийшла на зміну звичним піонерським організаціям, які функціонували в школі досить довгий час. Така зміна продиктована віяннями часу, які закликають до пошуку нових форм роботи та діяльності, тож на засіданні учнівського загалу школи було вирішено створити у школі модель справжньої демократичної держави, усі жителі якої живуть за своїми законами, мають свої обов'язки та свої традиції. 

    Важливо зазначити, що рішення про створення дитячо-юнацької організації повинно приматися саме учнями, а не дорослими, що безумовно відіграє важливу роль в успішності її діяльності. Педагог-організатор повинен створити такі умови, щоб діти прийняли правильне рішення, налаштувати їх на співпрацю.

  Педагог-організатор покликаний допомагати цій молодій організації, забезпечувати їй підтримку та супровід. Зокрема це стосується планування роботи. Плануючи роботу в шкільній дитячо-юнацькій організації, педагог-організатор задає собі наступні запитання і знає на них чітку відповідь:

• Що ж усіх дітей може об‘єднати? (прагнення зробити шкільне життя змістовним, цікавим, радісним, бажання діяти разом);
• Що ж для них найдорожче? (свобода думки, дій, особистість);
• Про кого можуть турбуватися? (про тих, хто менший і слабший, один про одного і про тих, хто потребує допомоги)?
• З ким вони будуть співпрацювати? (з тими, кому небайдужі і зрозумілі їхні інтереси, справи; хто готовий допомагати їм);
• Що їх може зацікавити? (гра, сюрприз, таємниця, вигадка, фантазія, те, що вони вирішують і роблять  самі);
• Що вони хочуть самі вирішувати? (з ким співпрацювати, які справи  робити, які свята проводити);
• Якщо ти будеш з ними? (то знайдеш друзів серед своїх вихованців, допоможеш їм проявити себе в різних цікавих справах, саморозвинутись та самореалізуватися).

    Планування роботи організації неможливе без попереднього вивчення інтересів, уподобань учнів. Тому на початку навчального року членами дитячого самоврядування проводяться опитування учнів про організаторські здібності й активність учнів, про заходи й конкурси, у яких вони залюбки взяли б участь. Після таких опитувань з‘ясовується, які заходи переважно цікавлять дітей. На цьому базується планування роботи дитячої організації.

     Діяльність дітей – творча. Творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються творчі здібності. Побільше самостійності! (звичайно під непомітним контролем з боку дорослих). Важливо доручати дітям самостійну організацію та оформлення виставок творчих робіт, конкурсів, вечорів-відпочинку, свят та ін. заходів. Пильний контроль змушує дітей «кривити душею», викликає недовіру, збентеження, зводить нанівець спроби самостійних дій.

     Роль педагога-організатора  полягає в мудрому керівництві:  у допомозі, пораді, співпраці. Це, звичайно, важливі завдання і одним із засобів і методів розв‘язання цих завдань є учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.

      Самоврядування це –

• Метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;
• Складова частина системи педагогічних закладів, оскільки воно вирішує специфічні завдання у створенні єдиного колективу дорослих і дітей;
• Наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих;
• Принцип організації життя дитячого колективу;
• Діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.

     Вищим органом учнівського самоврядування Олександріської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 КЗ «Олександрівське НВО №1» є шкільний парламент дітей, метою засідань якого є:

• Розвиток навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та зацікавленості учнів;
• Формування вміння мислити, узагальнювати;
• Виховання поваги до колективу, почуття відповідальності;
• Налагодження тісних контактів і взаєморозуміння між різними гілками громадськості, спільне вирішення проблем, профілактика виникнення конфліктних ситуацій;
• Необхідність у творчому ставленні до справи шкільного самоврядування;
• Використання нових інноваційних технологій у виховній роботі.

 Під час таких засідань учні навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні права. У школярів виховується почуття патріотизму, відповідальності, громадянської свідомості та активності.