Доповідь на засіданні фахового осередку вчителів фізико - математичного циклу

 

Курс «Основи інформатики» стає у наш час одним із найважливіших шкільних предметів. Це пов’язано з тим, що у сучасному суспільстві комп’ютери використовуються у всіх сферах життя, і вчитися працювати на них необхідно починати якомога раніше. Суспільство «епохи інформації» вимагає від учня:

       • певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин;

• вміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;

• не вузьких знань, а загального підходу до мислення і вирішення питань;

• комунікабельності – вміння працювати у злагоді з іншими, спільно досягати мети.

В умовах сучасної школи, коли центром освітньої діяльності є дитина, а головним завданням кожного вчителя – формування всебічно розвинутої гармонічної особистості, все більш актуальним стає застосування сучасних технологій навчання, що враховують індивідуальність кожного учня.

Однією із таких форм є інтерактивні технології, що сприяють збагаченню і розвитку творчого потенціалу як вчителя так і учня, розкриттю здібностей дитини, бажання і уміння вчитися, творити, відчувати радість пізнання.

Ось у чому полягає актуальність мого досвіду — «Використання інтерактивних технологій на уроках інформатики як засіб підвищення ефективності навчання». Інтерактивний – означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учителя і учня. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

Провідна ідея досвіду полягає у тому, що поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інтерактивні методи, що можуть активізувати  енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, я намагаюсь створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Тому я спрямувала свою діяльність на вирішення наступних задач:

·         розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

·         залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

·         формувати навички дослідницької діяльності;

·         розвивати критичне мислення, формувати в учнів цілісну картину світу;

·         грамотно працювати з інформацією.

Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та її складників передбачає організацію відповідного інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, під яким розумію сукупність знаннєвих, технологічних і методичних складників, які забезпечують якісне оволодіння інформативною компетентністю.

Одним із завдань сучасної середньої освіти є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Цій особистості мають бути притаманні такі риси: активність, самостійність, творчість,  наполегливість. І щоб їх виховати, на мою думку, потрібно на кожному уроці створювати умови для критичного мислення учнів. Вміння адекватно оцінювати умову, аналізувати, робити висновки, шукати шляхи вирішення повинні стати звичними атрибутами роботи на уроці. Учень повинен звикнути до самостійності і набути навичок самостійного навчання, яке має його супроводжувати все життя.

Як на мене, для цього найкраще підходить методика інтерактивних технологій з постановкою проблемного питання, яка передбачає інтенсивну розумову роботу учнів шляхом організації проблемного вивчення змісту предмета.

У своїй практиці я використовую такі технології інтерактивного навчання:

-  технології кооперативного навчання;

- технології колективно-групового навчання;

-  технології ситуативного моделювання;

-  технології опрацювання дискусійних питань.

В межах роботи над методичною проблемою для активізації навчальної діяльноcті учнів на урокух інформатики заcтоcовуємо такі інтерактивні методи та технології:

-         робота в парах та невеликих групах,

-         навчальні проекти (колективні чи індивідуальні),

-         рольові ігри,

-         диcкуcії,

-         «Мозковий штурм», Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку”. Мозковий штурм застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

 

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропонують всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції записуються на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

-         «Мікрофон», такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

-         «Незакінчені речення», цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, формулюють незакінчене речення і пропонують учням, висловлюючись, закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями.

-         «Коло ідей», Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми.

 

Порядок проведення:

 

ставлять дискусійне питання та пропонують обговорити його в малих групах;

 після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект         проблеми, яку обговорювали;

 групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді;

під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому.

Потім підбиваються підсумки.

-         «Акваріум». Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

-         «Навчаючись - учу», Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.

 

   Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.

 Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.

Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...»

 

-         «Займи позицію» Цей метод допоможе організувати обговорення чи дискусію зі спірного питання, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо  аргументи протилежної сторони були переконливими. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді. тощо.

У власній педагогічній діяльності дотримуюсь слідуючих принципів:

1.     Проблемна ситуація або задача повинна бути цікавою учням і посильною практично всім на першому етапі. Тут учителеві  потрібно фантазувати, щоб вивчення не завжди цікавих тем прикрити яскравою обгорткою, яка активізує учнів і викличе бажання її розгорнути. А відносна простота розв’язання не відлякає слабших учнів, а навпаки, принесе впевненість  в собі і бажання йти далі.

2.     Проблемна ситуація або задача повинні мати продовження, які поступово ускладнюються і вимагають від учнів все більших знань та навичок для її розв’язання. Сучасна молодь звикла до такого алгоритму. Адже більшість комп’ютерних ігор побудовані за принципом «наступний рівень складніший за попередній». Якщо учень сам опанує необхідні знання і навички – то йому й слово для пояснення нової теми. Якщо ж ні – готова мотивація для вивчення певної частини теорії.

На практиці використовую такі форми роботи на уроці з учнями як:

 

індивідуальна робота;

фронтальна робота;

парна робота;

диференційовано-групова робота;

розширення інформаційного простору уроку через онлайнові ресурси мережі Інтернет.

Із засобів навчання використовую вербальні, наочні, практичні методи навчання.

Так як більшість тем пов’язана з практичним застосуванням знань, то оцінювання учнів складається з середнього арифметичного оцінки за знання теорії та оцінки за практичне завдання.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики намагаюсь подавати навчальний матеріал у найбільш мультимедійному й інтерактивному вигляді. Краще один раз побачити, чим сім разів почути – це зрозуміло. Але ще важливіше – хоч би один раз зробити самому. Одним із засобів для формування та підтримки пізнавального інтересу, який я  застосовую на своїх уроках, є створення проблемних ситуацій. Розвиваю творчі здібності та логічне мислення учнів на уроках інформатики шляхом розв’язування цікавих, нестандартних логічних задач, задач-малюнків, задач-жартів, задач з неповною умовою, складанням задач учнями, конструюванням обернених задач, розв’язуванням і складанням кросвордів, ребусів. У своїй роботі ребуси використовую:

 

1. На етапі актуалізації опорних знань і повторення вивченого матеріалу. Пропоную учням розшифрувати ребус і пояснити смисл даного поняття.

 

2. На етапі вивчення нового матеріалу для визначення теми уроку. Пропоную дітям розгадати ребус, відповіддю якого служитиме тема уроку. Діти з задоволенням включаються в роботу, піднімається емоційний настрій, працездатність, інтерес до навчального процесу.

 

3. В кінці вивчення теми з метою перевірки засвоєння матеріалу, розвитку логічного мислення, уяви, уваги.

Для оцінювання та контролю теоретичних знань використовую самооцінювання, взаємооцінювання, взаємоопитування, тести для програми Mytest, тести освітньої платформи НаУрок.

Умови практичних завдань (крім завдань з підручника) роздаються учням у різних форматах(*.doc, *.ppt, *.pdf тощо) в залежності від теми.

Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати на одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи до роботи  більшу   кількість учнів. Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую ресурси мережі Internet. Наприклад, за допомогою  сервісу http://learningapps.org можна створити безліч вправ та тестів, за допомогою яких учні в ігровій формі мають змогу повторити або узагальнити матеріал.

Головне завдання, яке ставлю перед собою, полягає в тому, щоб до мінімуму звести передачу учням готових знань, шляхом створення на уроках проблемних ситуацій навчити школярів учитися, сформувати у них позитивну мотивацію до навчання та здатність до самостійного і свідомого пошуку та засвоєння знань і умінь.

Робота з підручником, пошук необхідної інформації в Інтернеті – звичайні елементи роботи учнів на уроці.

Напередодні особливо важких тем використовую випереджувальні домашні завдання. Добре відомо, що пояснюючи матеріал, людина краще його сприймає. Відповідаючи на питання – поглиблює свої знання. Тому на уроках намагаюсь більше надавати слово учням. Адже навіть допущені помилки дають  можливість активізувати клас, спрямовують на пошук допущених товаришем помилок та методів їх усунення.

Учні приймають активну участь в конкурсах “Бобер” та отримують сертифікати І, ІІ та ІІІ ступенів.

 Практика показує, що при використанні інтерактивних методів навчання, учні запам’ятовують:

- 80% того, що висловлювали самі;

- 90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, тощо.

 

Бібліографія

1. Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок інтерактивні технології навчання». К.: «Видавництво А.С.К.», 2004.

2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку // Початкова школа. - 2007. - № 3. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи // Тема. - 2004. - № 3/4. - с. 229-232.
4. Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. - 2001. - № 9.
5. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. - 2001. - № 3-4 (14-15). - с. 71-74.
6. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці // Початкова школа. - 2005. - № 2.
7. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами // Рідна школа. - 2006. - № 5. - с. 57-60.
8. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. - № 2. - с. 2-6.